28.07.2006 [14:03] // Новини // Taras_H
Як ми повідомляли раніше (
http://www.ugcc.org.ua/ukr/news/article;3844/), від 23 до 28 липня 2006 р. у німецькому місті Айхштет (Eichstaett) проходив перший конгрес Товариства східних літургістів (ТСЛ або SOL = Societas Orientalium Liturgiarum, Society for Oriental Liturgy). Сьогодні, у п'ятницю 28 липня 2006 р., ТСЛ завершив свій перший конгрес. Його робота відбувалася в приміщенні Collegium Orientale при католицькому університеті.
Товариство східних літургістів майже рік планувало свій перший конгрес листовно, проте його офіційно засновано, як тривале тіло, щойно на зустрічі в Айхштеті (23-28 липня 2006 р.). Присвячене науковому вивченню східно-християнських Літургій і подібних наук у пошані до всіх Церков, конфесій та релігійних традицій, ТСЛ творитиме екуменічну, неконфесійну та релігійну атмосферу у своїх зустрічах і не толеруватиме полеміки, ворожнечі та „культурних воєн“, які часто притемнюють богословські обговорювання. Членами товариства можуть стати науковці, які мають або пишуть докторат з літургійних або з пов'язаних з ними наук.
читать дальшеДо складу першої управи ТСЛ ввійшли о. Роберт Тафт, ТІ, як перший організатор і подальший дорадник; президентом було обрано о. Марка Морозовича (Католицький університет Америки), віце-президентом стала проф. Єлена Велковська (університет Сієни, Італія), секретарем – Стефанос Алексопулос (Греція) та скарбниками – о. Роберт Дейлі (Бостон Коледж, США) і Берт Ґрон (університет Ґрацу, Австрія). Вирішено, що управа служитиме до наступного конгресу і при наступних виборах віце-президент стане президентом, щоб була тяглість у праці. Наступна зустріч відбудеться в Римі за два роки; інші пропозиції щодо місця конгресів були: Львів (УКУ), Кошіце (інститут Схід-Захід ім. о. Лацка) та монастир венедиктинців у Шевтонь (Бельгія).
На конгресі було виголошено дев'ять головних доповідей, які торкалися різноманітних тем:
- питання, чи єгипетська версія анафори Василія Великого старша від інших (Ґабрієла Вінклер);
- правовірність сирійської анафори Аддаї і Марі, в якій бракують слова установлення Євхаристії (Чезаре Джіраудо);
- літургійна пам'ятка Київської Руси – т.зв. Псалтир митр. Кипріана (Йов Гетча);
- літургійна реформа в сучасній грецькій Церкві (Паулос Кумаріанос);
- нові виклики для вивчення східно-християнських літургій (Берт Ґрон);
- літургійний спів у візантійському обряді (Александр Лінґас).
Крім головних доповідей було двадцять коротших доповідей, щоби всі могли представити свої дослідження. Були порушені такі теми, як:
- археологія й літургія (Давид Кларк);
- Марія і Євхаристія у східноасирійських анафорах (Жозе Кучупарампіл);
- царська служба перед початком утрені (монахиня Васса Ларін);
- навчання літургіки на богословському факультеті у Пряшеві (Марсел Мойжеш);
- літургійні зміни у Словаччині (Сімон Марінчак);
- питання ефіопської (Емануїл Фрітш), грузинської (Ніно Сакварелідзе) та інших східних літургій.
З Української Греко-Католицької Церкви виступали: о. Петро Ґаладза з головною доповіддю на тему візантійської пасторальної літургіки на підставі писань Александра Шмемана і Давида Фаґерберґа; а короткі студії представляли Владика Гліб Лончина про рукописний „Архієрейський Служебник і Требник“ Івана Боярського; Михайло Петрович про календар слов'янських святих, поданий у римських літургійних виданнях; о. Марко Морозович про літургію Світлого Понеділка в Константинополі.
Учасники прослухали кінцеву доповідь о. проф. Тафта на тему чисельних закінчень у візантійських євхаристійних Літургіях, а відтак взяли участь у круглому столі, який мав за мету визначити теперішнє місце студій східно-християнських Літургій та простелити шлях для майбутніх.
Прес-служба Глави УГКЦ