100% католик
КИЇВ – У неділю, 19 листопада, представники «Украинского движения против нелегальной иммиграции», Об’єднання рідновірів України та Української консервативної партії провели пікетування Церкви «Посольство благословенного Царства Божого для усіх народів». Своїми враженнями про цю акцію ділиться Тамара Решетнікова.
Біля двох десятків людей під прапорами зазначених організацій тримали в руках транспаранти з надписами «Ні юдо-африканській духовній інтервенції», «Ні нігерійським сектантам-зомбувальникам» тощо. Акція супроводжувалася роздачею листівок. Гасла транспарантів і листівок містили тези, які носили явно нетолерантний, щоб не сказати расово ненависницький характер. Учасники акції не приховували своєї неприхильності, а у декого навіть ненависті до євреїв і людей з темним кольором шкіри. Один з керівників акції навіть висловив свою підтримку фашизму і фашистській ідеології. За словами учасників пікету, метою акції є не лише вимагання депортації з України пастора церкви „Посольство Боже” Сандея Аделаджі (ходять слухи, що він отримав українське громадянство), а й взагалі всіх неукраїнців. При цьому вони не соромлячись заявляли про те, що політика Гітлера є для них певним прикладом для наслідування. Зауважимо, що подібне відбувалося в Києві, в якому зовсім недавно проходило вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
Присутні представники міліції, які, за їх словами, охороняли громадський порядок, ніяк не реагували на подібні транспаранти та поширення расистських листівок, мабуть не вбачаючи в цьому порушення порядку.
Нагадаємо, що ст. 161 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, а також за образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями.
Слід зазначити, що хоча напередодні проведення акції серед її ініціаторів значилась УНА-УНСО, її керівництво визнало за краще дистанціюватися від подібного дійства. З релігійної точки зору, пікет представляв собою протиприродну суміш неоязичників з Об’єднанням рідновірів та представників УКП, яка декларує свою підтримку Православ’я.
Учасники пікету звинувачували Сандея Аделаджу в антиукраїнський діяльності. Разом з тим, зазначена релігійна організація, як і сотні інших Церков України проводять величезну суспільно важливу діяльність. Дякуючи діяльності Церкви «Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів», очолюваної Сандеєм Аделаджі, велика кількість нарко- та алкогольно-залежних українців змогли позбутися цих залежностей та розпочати нове повноцінне життя. Ця релігійна організація надає безкоштовну допомогу багатьом співвітчизникам, які опинилися за межею бідності. Отже, вочевидь, діяльність пастиря Аделаджі має суспільно значимий характер, вважає Тамара Решетнікова. Не кажучи вже про те, що при його церкві існує колектив українського народного танцю тощо.
Водночас, сама офіційна назва однієї з організацій – ініціаторів пікету «Украинское движение…», так само як і те, що більшість пікетників спілкувалась не українською, а російською, дає вичерпне уявлення щодо «щирості» їхньої відданості інтересам України.
Залишається сподіватися, що правоохоронним органам все ж таки вистачить громадянської мужності та відповідальності у виконанні свого суспільного обов’язку покласти край подібним проявам, спрямованим на дестабілізацію міжнаціональної та міжрелігійної ситуації в Україні.
P.S. В той час як два десятків молодиків стояли із расистськими транспарантами на морозі, в церкві йшло звичайне недільне ранкове богослужіння.
http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;12979/
Біля двох десятків людей під прапорами зазначених організацій тримали в руках транспаранти з надписами «Ні юдо-африканській духовній інтервенції», «Ні нігерійським сектантам-зомбувальникам» тощо. Акція супроводжувалася роздачею листівок. Гасла транспарантів і листівок містили тези, які носили явно нетолерантний, щоб не сказати расово ненависницький характер. Учасники акції не приховували своєї неприхильності, а у декого навіть ненависті до євреїв і людей з темним кольором шкіри. Один з керівників акції навіть висловив свою підтримку фашизму і фашистській ідеології. За словами учасників пікету, метою акції є не лише вимагання депортації з України пастора церкви „Посольство Боже” Сандея Аделаджі (ходять слухи, що він отримав українське громадянство), а й взагалі всіх неукраїнців. При цьому вони не соромлячись заявляли про те, що політика Гітлера є для них певним прикладом для наслідування. Зауважимо, що подібне відбувалося в Києві, в якому зовсім недавно проходило вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
Присутні представники міліції, які, за їх словами, охороняли громадський порядок, ніяк не реагували на подібні транспаранти та поширення расистських листівок, мабуть не вбачаючи в цьому порушення порядку.
Нагадаємо, що ст. 161 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, а також за образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями.
Слід зазначити, що хоча напередодні проведення акції серед її ініціаторів значилась УНА-УНСО, її керівництво визнало за краще дистанціюватися від подібного дійства. З релігійної точки зору, пікет представляв собою протиприродну суміш неоязичників з Об’єднанням рідновірів та представників УКП, яка декларує свою підтримку Православ’я.
Учасники пікету звинувачували Сандея Аделаджу в антиукраїнський діяльності. Разом з тим, зазначена релігійна організація, як і сотні інших Церков України проводять величезну суспільно важливу діяльність. Дякуючи діяльності Церкви «Посольство благословенного Царства Божого для всіх народів», очолюваної Сандеєм Аделаджі, велика кількість нарко- та алкогольно-залежних українців змогли позбутися цих залежностей та розпочати нове повноцінне життя. Ця релігійна організація надає безкоштовну допомогу багатьом співвітчизникам, які опинилися за межею бідності. Отже, вочевидь, діяльність пастиря Аделаджі має суспільно значимий характер, вважає Тамара Решетнікова. Не кажучи вже про те, що при його церкві існує колектив українського народного танцю тощо.
Водночас, сама офіційна назва однієї з організацій – ініціаторів пікету «Украинское движение…», так само як і те, що більшість пікетників спілкувалась не українською, а російською, дає вичерпне уявлення щодо «щирості» їхньої відданості інтересам України.
Залишається сподіватися, що правоохоронним органам все ж таки вистачить громадянської мужності та відповідальності у виконанні свого суспільного обов’язку покласти край подібним проявам, спрямованим на дестабілізацію міжнаціональної та міжрелігійної ситуації в Україні.
P.S. В той час як два десятків молодиків стояли із расистськими транспарантами на морозі, в церкві йшло звичайне недільне ранкове богослужіння.
http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;12979/